РОЛЬ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ  У   ФОРМУВАННІ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Знання — це гість, а розум — це хазяїн,

у добрій спілці жити треба їм.

Хто має розум і багато знає,-

той буде довше сильним і міцним.

А сила, що без розуму, -недужа.

бо все робити буде навмання.

Тож для творіння, для роботи, друже,

виховуй розум і бери знання.

                                                               Давид Гуліа                         

  Психологи встановили, що засвоєння знань і способів діяльності набагато міцніше, якщо воно розосереджене в часі. Первинне сприйняття і закріплення знань на уроці - при будь-якої скільки завгодно ефективної організації  навчального процесу повинні обов'язково   підкріплюватися   подальшим обдумуванням, застосуванням нового знання, пов'язанням нового із старим, його творчою переробкою. Тільки ті знання стають переконаннями людини, які їм самостійно обдумані, пережиті. І якщо первинне сприйняття і закріплення знань може бути фронтальним, то подальша робота повинна бути індивідуальною, самостійною, в тому об'ємі і  темпі, які необхідні кожному учневі для повного і міцного засвоєння матеріалу. Це можливо тільки в умовах самостійної навчальної роботи  вдома.

Від того, наскільки успішно йде приготування домашніх завдань, часто залежить і успішність навчання в цілому. Але організація домашньої  навчальної роботи школярів, мабуть, найважча ланка в  навчально-виховному процесі. Багато сторін цієї проблеми вимагають найпильнішої уваги.

”Зі структури навчальної діяльності випливає, що вміє самостійно вчитися той учень, який:

• сам визначає мету діяльності або розуміє і приймає ту, яку ставить учи­тель;

• виявляє зацікавленість навчанням, докладає вольових зусиль;

• організовує свою працю для досягнення результату;

• добирає або знаходить потрібні знання, способи для розв'язання задачі;

• виконує у певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії.
прийоми, операції;

• усвідомлює свою діяльність і прагне її удосконалити;

володіє уміннями і навичками самоконтролю і самооцінки " [Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти. – К., 2009. – C. 210]

 Якщо домашнє завдання педагогічно продумане, воно не тільки передбачає дидактичну, повчальну мету, але неодмінно розвиває і виховує організованість, допомагає сформувати соціальну компетентність.

 Виховання морально-вольових якостей школярів було і залишається важливою функцією домашньої навчальної роботи. Не можна забувати про те, що вимогою часу є виховання ініціативи, активності, тих якостей, без яких неможлива творча праця, розвиток життєспроможної особистості. Сприяти творчому відношенню до справи — одне із завдань домашньої  роботи.

      Особливо багато уваги приділяв цьому питанню В. О. Сухомлинський. Він радив: «Не обрушуйте на дитину лавину знань, не прагнете розповісти на уроці про предмет вивчення все, що ви знаєте, - під лавиною знань може бути похоронена допитливість.»[Сухомлинський В. О. Серце  віддаю дітям. – К., 1966. c. 33]

 З допитливості,  інтересу і починається розвиток творчої особистості, яка здатна навчатися впродовж життя. 

Зміст, характер і об'єм домашнього завдання, його функції в розвитку і вихованні особистості школяра — ось ті питання, які ми вважаємо особливо важливими в проблемі домашньої навчальної роботи. Їх правильне рішення — в руках вчителя та батьків.   

Як же правильно організувати розумову працю учнів вдома?

  Перш за все слід забезпечити доступність  домашніх завдань.  Їх  бажано диференціювати залежно від рівня підготовки учнів, їхніх сил, стану здоров'я і здібностей. Не слід задавати дітям ті вправи, які потребують для виконання значного часу. Безперечно, якість розумової роботи вдома має систематично контролюватись, інакше в школярів можуть розвинутись такі негативні риси характеру, як безвідповідальність, несумлінність тощо.

Братися до виконання домашніх завдань не варто одразу після закінчення уроків, коли працездатність дитини знизилась, а також після обіду, коли внаслідок інтенсивних процесів травлення частина крові відпливає від головного мозку, що теж знижує інтенсив­ність розумової роботи.

Треба відновити працездатність дітей, яка суттєво знизилася. Найкращий  активний відпочинок на свіжому повітрі: допомога батькам по господарству, догляд за рослинами чи тваринами; рухливі ігри, спор­тивні та інші розваги. Все це позитивно впливає на функціональний стан центральної нервової системи. Однак слід пам'ятати: тривалість посильної фізичної праці, ігор чи занять спортом на свіжому повітрі не повинна перевищувати 1,5 год, інакше працездатність не лише не відновиться, а, навпаки, знизиться (діти втомляться, стануть млявими і їм буде не до домашніх завдань).

Корисний для молодших школярів і пасив­ний відпочинок після уроків — сон близько 1 год. Особливо він потрібний ослабленим дітям.

Важливою умовою успішного виконання домашніх завдань є визначений сталий час для цієї роботи: у дитини виробляється умовний рефлекс на час, вона швидше входить у роботу, легше засвоює матеріал, отже, виникає стан особливої схильності до розумової праці, практично не доводиться долати внутрішній опір і змушувати себе братися до завдань. Тому тільки якісь надзвичайні обставини можуть бути причи­ною поодинокого відходу від цього правила. Абсолютно неприпустимо відкладати вико­нання завдань на більш пізній, ніж встанов­лено режимом, час через цікаву гру, телепере­дачу або ж якесь заняття. Відомо, що функціональному стану цен­тральної нервової системи, її збудливості і, ясна річ, працездатності школярів властиві добові коливання. У другій половині дня, приблизно з 16 год, знову підвищується працездатність.

У кімнаті, де працює школяр, необхідно додержуватись цілковитої тиші.

Ефективність виконання домашніх завдань значною мірою залежить і від правильного освітлення приміщення: його джерело (при­родне чи штучне) має знаходитись з лівого боку від школяра, щоб рука не затінювала книги чи зошита (коли дитина лівша, світло має падати з правого боку від неї).

Найоптимальніше місце для робочого ку­точка школяра — біля вікна, де найсвітліше. Стіл ставлять так, щоб денне світло падало на нього,     зліва чи прямо.

Дуже гострим є питання про перевантаження школярів домашніми завданнями, перевантаженню фізичному і психологічному. Згідно Листа Міністерства Освіти і науки України від 29.12.2001 року «Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи»  

у першому класі — домашні завдання не задаються;

у другому класі —  45 хвилин;

у третьому класі – 1год 10хв;

у четвертому класі —  1год 30хв

Враховуючи рекомендації вчених – гігієністів,   спочатку бажано виконувати письмові завдання, а потім усні; починати з предметів середньої трудності, а тоді переходити до важчих. Так, спершу доцільно виконати письмові вправи з української чи російської мови, потім — з математики, а тоді вже зайнятися читанням .

Батьки, щодня спілкуючись з дітьми,  мають змогу виробити у них   звичку до організованості. Тоді щоденне приготування уроків стане органічною потребою, а  марно згаяний час буде взятий до уваги як неприємний виняток.  Бажаючи допомогти дитині у навчанні, нам слід запастися терпінням, але щодня діяти наполегливо.     Треба щоденно привчати дітей до виконання режиму дня, виховувати  організованість, розвивати мислення, спостережливість.  Адже нерідко буває так: дитина здібна, вміє щось робити, але не хоче, і, навпаки, хоче, але в неї зразу не виходить, вона втрачає інтерес,   і предмет стає незрозумілим, ненависним. Отже, передусім радимо поспостерігати, приди­витись, як працює над уроками син чи донька, скільки і на що витрачає часу .   Доцільно використовувати   пам’ятку «Як виконувати самостійну роботу вдома».

1.      Сідай за уроки завжди в один і той самий час.

2.      Провітри кімнату за 10 хвилин до початку занять.

3.  Вимкни  аудіо та відео техніку, щоб вони не заважали тобі.

4.  Прибери зі столу все зайве.

5.  З'ясуй розклад уроків на завтра. Перевір, чи всі завдання
записані у щоденнику.

6.  Приготуй навчальне приладдя для занять.

7.      Підручники, зошити, щоденник поклади на визначені місця
на столі.

8.  Відкрий підручник, почни працювати.

9.  Не поспішай, працюй уважно.

10. Не намагайся виконати відразу всі завдання.

      11. Перш ніж звертатися по допомогу, подумай, чи використав
ти усі способи виконання завдання.