Діагностична діяльність вчителя початкової школи За допомогою методів педагогічної діагностики аналізується навчальний процес і визначаються його результати. К. Інгенкамп В умовах модернізації системи освіти в Україні суттєво змі­нюються вимоги до професійної діяльності вчителя початкових класів. У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) зазначається, що "...основою всіх перетворень в освіті має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості..." Пріоритетним завданням сучасної школи є всебічний, гар­монійний розвиток і виховання громадянина України на заса­дах гуманістичної спрямованості та особистісно орієнтованої моделі навчання, вивчення та встановлення індивідуальних рис і потенційних можливостей кожної особистості, створення оп­тимальних умов для її самовдосконалення та самореалізації. Тому професійна діяльність вчителя початкової школи поля­гає не лише в передачі знань, формуванні вмінь і навичок, а ґрунтується на засадах педагогічної діагностики, яка дає змогу шляхом вивчення особистості учня забезпечити опти­мальні умови для навчання і виховання, врахування індивіду­альних потреб, турботу про психічне і фізичне здоров'я вихо­ванців. Тому особливої актуальності набуває проблема професійної діяльності вчителя початкових класів з використанням педагогічної діагностики. Педагогові доводиться самостійно розв'язувати такі професійні завдання, які раніше не входили до його компе­тенції. На жаль, не кожен вчитель володіє відповідними знаннями щодо сутності і змісту педагогічної діагностики, не завжди вміло ви­користовує методики і технології вивчення індивідуальних особ­ливостей, здібностей і потреб учня. У зв'язку з цим потреба ґрунтовного вивчення феномена діагностич­ної діяльності вчителя, використання діагностичних методик і тех­нологій в роботі з учнями стали предметом моєї уваги і провідною ідеєю мого досвіду. ІІ. Моделювання технології педагогічного досвіду Ураховуючи актуальність і практичну значущість порушеної проблеми, я розробила алгоритм технології свого досвіду. Умовно педагогічну діагностику розподілила на п'ять етапів, починаючи з прийому дітей до першого класу і закінчуючи четвертим роком навчання. І етап – Прийом дітей до першого класу · тесту­вання особистісної готовності дитини до навчання в школі; · оцінка соціально-психоло­гічної го­товності; · оцінка мотивацій­ної готов­ності; · оцінка інтелектуальної готов­ності; · вивчення виховного потенціалу сім’ї. ІІ етап – Діагностика учнів першого класу · перевірка узагальненості мислення, логічної обґрунтованості; · дослідження логіки мисленнєвої діяльності, гнучкості мислення; · дослідження уміння здійснювати аналіз, синтез, порівняння; · перевірка розумової працездатності; · дослідження мотивації навчальної діяльності учнів. ІІІ етап – Діагностика учнів другого класу · діагностування рівня розвитку мовлення; · перевірка рівня сформованості навиків читання; · перевірка узагальненості мислення і навчальних досягнень з математики; · перевірка розвитку мотивації навчальної діяльності; · діагностика педагогічної взаємодії вчителя і учнів. ІV етап – Діагностика учнів третього класу · діагностика класу, визначення морально-психологічного клімату в класі; · діагностування рівня розвитку мовлення розуміння сутності граматичних конструкцій; · перевірка узагальненості мислення; · діагностика рівня логіки мислення; · Вивчення виховного потенціалу сім’ї. V етап – Діагностика учнів четвертого класу · тестові випробування загального фізичного розвитку дітей; · діагностування просторового, логічного, образного мислення; слухової та зорової пам'яті; · вивчення та аналіз навчальних досягнень з основних предметів; · діагностування індивідуальних здібностей, нахилів та ін­тересів; · вивчення міжособистісних стосунків, психологічного мікроклімату в класі; · вивчення виховного потенціалу сім'ї учня. Застосовуючи комплекс діагностичних процедур у своїй педагогічній діяльності, ставлю перед собою наступні завдання: • вивчення особистості учня, рівня його потенційного розвитку, окремих моральних якостей, потреб, інтересів і здібностей; • визначення рівня розвитку дитячого колективу, характеру і структури взаємин між дітьми; • вивчення ставлення учнів до організації життя класу, школи, форм, методів, прийомів і технологій навчально-виховної роботи; • вивчення результативності педагогічної системи в класі; • визначення статусу та самопочуття особистості в колективі; • вивчення умов життя дитини в сім’ї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання. На першому етапі педагогічної діагностики (готовність дитини до навчання в школі) використовую різнопланові психолого-педагогічні методики: Методика "Бесіда"(за Т.А.Нєжновою) . Мета. Визначити рівень мотиваційної готовності до школи, уявлення про школу та співвідношення уявлень і бажання на­вчатися. Інструкція виконання: визначення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі відбувається шляхом бесіди. Вчи­тель ставить нескладні запитання на тему, близьку до життєвих інтересів дитини: — Чи відвідуєш ти дитячий садочок? — Чи маєш братів і сестер, які вже ходять до школи? — Чи розповідали вони тобі щось про школу? — Чи хочеш ти ходити до школи? — Як ти думаєш, що гарного, цікавого буде в школі? — Навіщо у школі дзвоник? Методика "Мислення і мова". Мета. Виявити рівень розвитку мислення і мовлення дитини. Зміст завдання. Дитина будує розповідь за малюнком, опи­суючи побачене на ньому, розкриваючи зміст малюнка. Роздатковий матеріалі серія малюнків. Інструкція виконання: Розглянь малюнок і поясни, що ти бачиш на ньому. Методика "Графічний диктант" ( за Д.Б.Ельконіним ). Мета діагностики — вивчення рівня розвитку доцільності регуляції діяльності, вміння уважно слухати і точно виконувати найпростіші вказівки дорослого, самостійно діяти, правильно відтворювати на аркуші паперу напрямок лінії. Мето­дика застосовується для визначення рівня розвитку здатності доцільно керувати своїми діями за покроковою інструкцією дорос­лого. Методика "Будиночок" (автор І. Дубровіна) . Завдання дає змогу виявити вміння дитини орієнтуватися на зразок, точно його скопіювати, виявляє особли­вості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координації та тонкої моторики руки. Вивчення виховного потенціалу сім'ї здійснюю шляхом бесід з батьками дитини, обстеження житлових умов, проведення анкетування і тестування. (Додаток 1.) Проведення навчальних завдань із предметів дозволило мені вже з першого класу (другий етап) ви­значати нахили і здібності учнів до гуманітарного або матема­тично-природничого циклу дисциплін. Проведені діагностичні зрізи, що визначали рівні навченості дітей, дозволили своєчасно здійснювати корекцію в навчанні, визначати подальші перспек­тиви. Для перевірки узагальненості мислення, логічної обґрунтованості використовую модифікований варіант завдань Т. А. Власової, М.С.Познера. Завдання I (4-й зайвий) Мета: дослідити рівень спілкування, логічну обґрунтованість і чіткість формулювання, активність і вміння використовувати спільні поняття. Завдання із карток побудовані за принципом: три предмета об’єднані спільним змістом, четвертий відноситься до другої групи і того поняття. Техніка проведення: дитині показуютю картку з зображенням 4-х предметів і просять назвати їх. Після чого ставлять запитання: „Подивись уважно і скажи, який предмет зайвий і чому? А який не підходить? Чому? А які три з них мають щось спільне?” Завдання 2. Дослідження логічного мислення Інструкція: Назвіть слова з протилежним значенням n високий чужий n тонкий горе n покупець скупий n рудний страшний n тугий гострий n легкий початок Завдання 3. Дослідження швидкості мислення Інструкція: За 3 хвилини назвіть якомога більше слів, які починаються літерою К Завдання 4. Дослідження гнучкості мислення Виявляю шляхом вирішення цікавих задач на кмітливість. n Йшла бабуся із магазину і несла корзину яєць, одне впало, скільки яєць залишилось? n Двоє коней пробігли 2 км, скільки пробіг 1 кінь? n Курка на одній нозі важить 2 кг, скільки вона важить на 2 ногах? n Скільки пальців на одній руці? На двох? На десятьох? n Чому не можна намалювати веселу собаку? Інструкція: послухай хитру задачу і здогадайся, як її вирішити. Завдання 5. Діагностика рівня сформованості операцій мислення (аналіз, синтез, порівняння) Техніка проведення: дитині пропонують знайти спільні та відмінні якості предметів. Інструкція: „Я назву тобі два предмета, а ти подумай і скажи, чим вони подібні і чим відрізняються”. Пари для порівняння: літак – метелик, береза – ромашка, зима – літо, м’яч – кавун, день – ніч, вовк – собака, людина – тварина, місто – село. Проведення діагностичної діяльності на третьому етапі (другий рік навчання) дозволяє мені зробити навчально-виховний процес більш ефективним. Так, для діагностування рівня розвитку мовлення, продуктивності асоціацій в учнів використовую методику, роз­роблену Еббінгаузом. Завдання 1. У тексті необхідно вставити пропущені слова. Ліс весною Прокинувся ліс після.......сну. Розкрилися бруньки на ... і..., на... й.... Маленькі... листочки потяглися до... сонця. Вони були ... й .... Впаде ... роси на... листочок і........(В. Сухомлинський) Завдання 2. Вставити пропущені розділові знаки. Поганий сторож В однієї господині миші з'їли в підвалі сало тоді вона закрила в підвалі кота а кіт поїв і сало і м'ясо і молоко. Оцінка результатів. Фіксую швидкість виконання завдань і продуктивність асоціацій. Для перевірки рівня сформованості навички читання, яка ха­рактеризується правильністю, швидкістю, усвідомленістю, ви­разністю користуюся тра­диційними методиками, які включають: — виконання тестових завдань (вибір правильних відповідей з кількох запропонованих; доповнення речень образними сло­вами тощо); — наведення порядку в структурі речень, тексту; — складання за опорними словами віршованих рядків (бу­риме, сенкан). Для перевірки розвитку узагальненості мислення і навчальних досягнень з математики виконуємо такі вправи. Завдання 1. Учням пропонуються вправи, в яких на основі спостережень (а де треба — арифметичних дій) потрібно зробити певний висновок. 1. Записано два ряди чисел: 1,3,5,7,9 2,4,6,8,10 Яку особливість ви помітили в побудові цих рядків? 2. Розглянь записані числа. В які групи можна об'єднати ці числа? 1,10,3,5,11,12,7,8,15,18,4,13 (І група: 1, 3, 5, 7, 8, 4; II група: 10, 11, 12,15,18, 13; або це мо­жуть бути парні та непарні числа). Завдання 2. Учневі пропонується шість різноманітних задач. Фабула і числові дані для всіх задач зберігаються: — У Мишка було 5 листівок, а в Сергійка — 3. скільки всього листівок було у хлопчиків? — У Мишка було 5 листівок, а в Сергійка — 3. на скільки лис­тівок більше було у Мишка? — У Мишка було 5 листівок, а в Сергійка на 3 листівки більше. Скільки листівок було у Сергійка? — У Мишка було 3 листівки. Скільки листівок було у Сер­гійка, якщо всього у хлопчиків було 5 листівок? — У Мишка було 5 листівок, а у Сергійка на 3 листівки менше. Скільки листівок було у Сергійка? — У Мишка було 5 листівок, 3 він віддав Сергійку. Скільки листівок залишилося в Мишка? Оцінка результатів: Узагальнення на високому рівні, якщо розв'язано всі 6 задач (0-1 помилки); — достатньому, якщо розв'язано 4-5 задач; — низькому, якщо розв'язано менше 4 задач. Для перевірки розвитку мотивації навчальної діяльності, рівня адаптації до умов навчання в школі, в кінці навчального року проводжу індивідуальні бесіди, за допомогою яких встановлюю, як змінились мотиви навчальної діяльності моїх учнів в дру­гому класі, відбулася адаптація до умов навчання.( Додаток 2.) Для діагностування рівня розвитку мовлення, розуміння сут­ності граматичних конструкцій на четвертому етапі (третій рік навчання) використовую методику, засно­вану на слуховому та зоровому сприйнятті інформації. Для діагностування узагальненості мислення виконую з учнями такі завдання. Завдання 1. Заповни таблицю й зроби висновок. зменшуване464646464646464646
від'ємник33ЗО2724211815129
різниця
Як змінюється різниця, якщо від'ємник зменшується? Як саме змінюється різниця, якщо змінюється від'ємник? Після скількох прикладів можна зробити висновок? Оцінка результатів. Високий рівень узагальнення - учень ви­сновок робить після 2-3 завдань; достатній - після 3-4 завдань; середній — після розгляду половини завдань; низький - робить висновок без кількісної зміни. Завдання 2. а) Обчислити суму чисел кожного стовпчика. 12345
678910
1112131415
1617181920
2122232425
Спостерігаючи за обчислюваннями учнів, з’ясовую , чи додають учні числа кожного ряду, чи вони помітили певну зако­номірність (сума чисел кожного наступного стовпчика на 5 більше суми чисел середнього). Рівень логіки мислення перевіряю за допомогою вико­нання таких завдань: З поданих слів склади речення. 1. Це, сім, число, один, сімнадцять, десяток, і, одиниць. 2. Довжина, його, чотирикутника, сума, периметр, сторін,є. 3. Додавати, порядку, числа, в будь-якому, можна. 4. Чотирикутник, прямокутником, всі, у якого, кути, назива­ється, прямі. 5. Прямокутник, всі, це, рівні, квадрат, у якого, сторони. 6. Різниці, і від'ємника, дорівнює, сума, зменшуваному. 7. Множників, добуток, переставлення, від, не зміниться. 8. Поділити, на множник, одержимо, множник, добуток, другий. 9. Добуток, в стільки ж разів, той в кілька раз, з множників, якщо один, збільшиться, збільшити. 10. Зменшуване, різниця, зменшити, зменшиться, на кілька, на скільки одиниць. Оцінка результатів. Якщо впродовж 3 хвилин виконано 7-8 завдань — високий рівень, 5-6 завдань — середній рівень, та 5 завдань — низький рівень. Можна проаналізувати результати також за допомогою часу виконання: 5 хв. — високий рівень, 7-8 хв. — середній, більше 8 хв. — низький. У процесі ви­вчення навчально-пізнавальної діяльності учнів четвертого класу (V етап) використовую наступні методики: Для діагностування рівня розвитку мовленнєвих умінь, а також практичного застосування мовних знань з граматики, морфоло­гії, словотвору - методику, роз­роблену Еббінгаузом. Завдання 1. У тексті необхідно знайти дієслова, що означають: а) дію; б) стан. Дібрати слова, що мають певну будову. Завдання 2. Необхідно скласти 5 речень за такими схемами… Завдання 3. Доповніть речення однорідними головними та другорядними членами (додатками, означеннями). Складіть на їх основі текст. У четвертому класі на уроках математики особливу увагу звертаю на розвиток просторового, логічного та образного мислення. Рівень знань, умінь і навичок, зазвичай, встановлюю шляхом проведення контрольних і самостійних робіт на початку, в середині та в кінці навчального року. Методика тестування кмітливості учня Інструкція. Відповідайте на наведені нижче питання так, як це вам здасться найбільш правильним. 1. У порожній склянці три горіхи. Скільки горіхів у склянці? 2. Чи може горобець називатися птахом? 3. Чи може чоловік одружитися на сестрі своєї вдови? 4. У темній кімнаті знаходяться гасова лампа, свічка й газова плита. Що ви запалите? 5. Звичайний місяць містить тридцять-тридцять один день. Який місяць містить двадцять вісім днів? 6. Електричка рухається зі швидкістю 50 км/год., зустрічний вітер має швидкість також 50 км/год. У яку сторону може бути спрямований дим? 7. Ви — пілот, ваш літак летить за маршрутом "Париж-Київ", проміжна посадка відбувається в Празі. Скільки років пілотові? 8. Скільки дев'яток від 1 до 100? 9. На двох руках десять пальців. Скільки пальців на десятьох руках? 10. Звичайно в пасажирських поїздах ручки стоп-кранів червоні. Яких кольорів повинні бути такі ручки на пасажирських літаках? Висновок. Саме діагностичний супровід навчально-виховної діяльності учня з першого по четвертий класи дає унікальну можливість до­сліджувати, аналізувати й коригувати розвиток і формування ди­тини за встановленими показниками як під час навчальних за­нять, так і в позаурочній виховній діяльності, визначати відповідний навчальний стиль для кожного учня, формувати ін­терес і зацікавленість навчанням, розвивати потенційні можли­вості та нахили. Результати педагогічної діагностики є свідчен­ням достатньої (або недостатньої) підготовки учнів початкової школи до навчання в п'ятому класі.

                                   Використана література

1. Бех І.Д. Виховання особистості. Сходження до духовності. — К. — Либідь, 2006. - 270 с. 2. Завіна В.І. Психолого-педагогічна діагностика. — Київ: Преса України, 2005. - С. 124-130. 3. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. — М., 1991. — С. 26-48. 4. Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи –К:ТОВ «Сім кольорів» 5. Мартиненко С.М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / С.М. Марти­ненко. - К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2008. - С. 270-283. 6. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч.посібник. - К.: Україна, 1998. - С. 122-145. 7. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 3 класу — К.: Вид-во "Початкова школа", 2005. — 638 с. 8. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для сту­дентів педагогічних факультетів. — К: Абрис, 1997. — С. 169-188. 9. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти. — КИЇВ * 2009 10. Сухомлинський В. Вічна тополя: казки. Оповідання. Етюди: Для молод.шк.віку / Упоряд. О. Сухомлинська. — К: Генеза, 2003. — С. 10-19. 11. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. — К: Рад. шк., 1988. - С. 62-64; 69-73.